Мастер-класс Золочение мебели сусальным золотом

Золочение мебели сусальным золотом

В данном мастер-классе я покажу и расскажу о технике золочения сусальным золотом. Возможно, что это не классическая техника, но я пользовался ей не однократно и проверена мной временем и качеством.

Сложность в данной работе состояла в том, что поверхность для золочения не была плоской, помогала в золочении мне супруга.

В данной работе не требовалось идеальное качество наложения золота, заказчику наоборот, хотелось, чтобы золото было наложено немного «небрежно», как бы состарено, но без применения античного битума и искусственного старения.

Для золочения я использовал следующие материалы:

1. Сусальное золото.

2. Клей для сусального золота.

7. Подушечка из замши.

8. Наждачная губка и шкурка.

11. Акриловый лак.

Приготовление к работе.

Золочение лучше производить в чистом сухом помещении, с хорошим освещением и обязательно без сквозняков, так как золото очень легкое и может улетать с подушечки даже от быстрого движения руки.

Материалом для данного золочения у меня служит изголовье кровати, царги и изножье из массива ореха.

Для начала дерево отшлифовано наждачной губкой, чтобы впоследствии небыло видно неровностей от ножа.

Загрунтовано прозрачным грунтом, отшлифовано и далее покрыто прозрачным лаком. Покрываю изделия лаком при помощи краскопульта (использую мебельный грунт и лак производства Италии).

После высыхания лака места, которые планируется позолотить снова прохожу очень мелкой наждачной шкуркой. Если вы беретесь за золочение готовой мебели, то это и будет вашим первым этапом.

Покрываю шеллаком. После полного высыхания шеллака можно приступать к золочению.

На поверхность наношу клей для сусального золота, в данном случае я использовал клей на водной основе. Это уже готовый раствор, его не нужно разбавлять и с чем-либо смешивать. В отличие от золочения на мордан этот клей быстро сохнет и процесс золочения идет быстрее. Клей следует наносить равномерно, чистой кистью очень тонким слоем. Дать ему высохнуть, от получаса до 2-х часов, в зависимости от температуры в помещении. Высыхание будет заметно на глаз: клей на вид станет матовым и если прикоснуться к пролаченной поверхности будет чувствоваться «отлип».

Теперь нужно подготовить золото.

Переносим лист золота из книжки на замшевую подушечку (тканевая подушка даст ворс и может прорезаться при использовании ножа), чтобы разровнять лист на подушке нужно подуть на него короткими и несильными дувками, направленными строго сверху вниз (если подуть сбоку, золото просто улетит с подушечки). Если изделие большое, то можно покрывать его целым листом золота, в моем случае необходимо его нарезать на куски нужного мне размера.

Нож для этого должен быть очень хорошо заточен и отполирован, не должен иметь зазубрин, иначе золото будет рваться при нарезании.

На тыльную сторону руки наносим тонким слоем вазелин, берем лапензель, проводим им сначала по нанесенному вазелину и далее поддеваем им лист золота (иначе, без вазелина золото к лапензелю не пристанет), переносим лист на клейкую поверхность. Тампоном прижимаем лист.

Следующий лист накладываем рядом, на стыке необходимо сделать наложение одного листа золота на другой.

После укладки достаточного количества золота необходимо еще раз прижать тампоном золото к поверхности и после этого горизонтальными движениями пройтись по стыкам, сначала приглаживая в сторону наложения стыка, а после уже можно поперек, тем самым излишек золота аккуратно приклеится и не будет виден шов.

Если шов все же виден, то необходимо это место покрыть клеем и после его подсыхания нанести золото.

Также важно при полировке не нажимать сильно на золото, иначе оно может остаться на тампоне. Повторюсь, что в данной моей работе для заказчика не было нужным идеальное качество наложения золота и некоторые неровности (по согласованию) оставляли без изменения и доделки.

Готовую отполированную поверхность покрываем шеллаком, после его высыхания изделие готово.

Не советую покрывать золото другим лаком: акриловым, полиуритановым. Возможно, что он даст реакцию с золотом и получится кракелюр или сворачивание золота. Если же данное покрытие принципиально необходимо, советую сделать пробное нанесение лака на небольшом участке или на другом пробном элементе.

В моем итоге получилась вот такая красивая кровать, украшенная сусальным золотом, которое придало ей элегантность, утонченность и богатый внешний вид.

Золочение мебели сусальным золотом

Сусальное золото — это тончайшие листы золота, используемые для декорирования поверхностей. Нанесение сусального золота придает итальянской мебели в классическом стиле еще большую ценность и делает ее поистине уникальной, ведь сусаль наносится вручную опытными итальянскими мастерами. Предметы мебели с позолоченными элементами подарят Вашему дому мягкий блеск и изысканную роскошь.

Золочение мебели сусальным золотом

И в наши дни многие ценители прекрасного стремятся украсить своё жилище золотом. Кроме того, просыпается интерес к старине и предметам обстановки, которым не одна сотня лет. А мебель и интерьеры, украшенные сусальным золотом, были в России уже в X веке.

Сусальное золото (сусаль) — это очень тонкие плёнки золота, которые наклеиваются для украшения на мебель, лепнину и другие изделия. Сусаль обладает немалой себестоимостью, ведь для производства килограмма сусали требуется два килограмма золота. Так что золочение мебели сусалью — удовольствие, мягко скажем, не из дешёвых.

Существует и сравнительно недорогая альтернатива сусальному золоту — поталь. Этот материал по своему виду очень напоминает сусальное золото, однако в его составе нет драгоценных металлов. Если быть конкретнее, то для изготовления потали берут сплав цинка и меди (чтобы получить цвет золота) или серебра и алюминия (для цвета серебра). Поталь внешне полностью имитирует сусальное золото, за что и любима при создании мебели, в частности итальянцами.

Конечно, технологии ушли далеко вперёд, и сейчас изготовление сусального золота кардинально отличается от того процесса, что был несколько веков назад. Раньше, чтобы получить тончайшее сусальное золото, кусок золота расплющивали на наковальне при помощи молотка, а затем в течение многих часов работали молотами разного веса. И только после всех этих усилий получалась тончайшая золотая плёнка, толщина которой в десятки раз меньше нашего волоса. Разумеется, сегодняшнее сусальное золото получается не благодаря невероятной силе работников, а благодаря точности станков с компьютерным управлением.

Нанесение сусального золота – золочение — это довольно трудоёмкий процесс, который требует опыта и специальных навыков. Конечно, если очень постараться, то можно и самостоятельно освоить эту работу, но чаще всего требуется обращение к профессионалам.

Золочение сусальным золотом бывает двух видов: масляное и клеевое.

Масляное золочение используется наиболее часто ввиду своей сравнительной простоты. Оно подходит для многих поверхностей: дерева, стекла, металла, гипса. Благодаря такому способу можно получить матовую поверхность без яркого блеска. При масляном золочении поверхность шлифуется, и на неё (на мордан — специальный масляный лак) накладывается золотой лист. Из-за масляного лака полировку золотых листов делать уже нельзя, поэтому поверхность остаётся матовой. Благодаря масляному золочению поверхность обладает прекрасной устойчивостью к влиянию влаги и температурным перепадам.

Клеевой способ — самый древний вид золочения, требующий больших затрат времени и сил. Его ещё называют «золочением на левкасе». Он предпочтителен для мебели из натуральной древесины и полиуретана. Интересно, что за все века существования этого способа его техника почти не изменилась. Клеевое золочение включает в себя:

  • шлифовку поверхности,
  • нанесение грунта на заранее подготовленную поверхность,
  • нанесение полимента,
  • приготовление левкаса и нанесение его,
  • наклеивание золотых листов.

Процесс золочения, так же, как и полученный результат, зависит от технологии, в которой работает мастер, и используемых материалов.

Мы расскажем, как можно самостоятельно заниматься золочением мебели, используя трансферную поталь и водный клей.

Позолота — майстер клас

Зміст статті

Історія виникнення позолоти

Звичка писати статті з майстер-класами по всіх видах декору змінює фокус світосприйняття. Тепер, де-б я не ходила, вишукую моменти, які можуть бути вам корисні, дорогі читачі. Ось так народився і цей матеріал. У вітрині одного з наших магазинів стоїть шикарний комод з позолотою. Декор позолотою помножив його цінність і вартість. Але ж така краса цілком по плечу простим смертним! Для цього навіть не обов’язково мати золоті руки.

Так давайте ж розберемося, що це за процес такий, «позолота», які є у нього різновиди, і що можна зробити своїми руками в домашніх умовах. Якщо вірити історії, здатність золота бути пластичним відкрили стародавні індуси. Саме вони стали робити найтонші золоті листи, тонше волосся, і покривати ними всякі ритуальні предмети. Потім рецепт поширився на Схід, де вже його присвоїли єгипетські фараони для прикраси своїх гробниць, носилок і т.п.

На території східної Європи зафіксували таке золото на початку ХVIII століття, тоді й назвали його сусальним. Сусальне — це справжнє золото, розплющене до декількох мікрон, гнучке і слухняне, що володіє всіма властивостями золота звичайного. У тому числі красою, блиском і довговічністю. Сотні років здатні протриматися золоті листи на вулиці, не дивлячись ні на які природні умови. Ми бачимо їх у першу чергу на куполах церков. Але не знаємо, якими жорстокими були перші рецепти.

Називалося воно «Ртутним золотом». Як тільки майстри помітили здатність золота розчинятися в ртуті, стали використовувати цей метод. Розчиняли, потім нагрівали суміш, ртуть випаровувалася, і залишалося золото. Гарячим золотом покривали купола. Було відмічено, що пари ртуті отруйні, але хто тоді вважав кріпаків людьми? Тільки при золоченні куполів Ісаакіївського собору в Петербурзі спочатку вже ХIХ (!) століття 60 майстрів загинули, отруївшись парами ртуті, така сумна статистика.

Ще золото, варіюючи різні хімічні сполуки, наносили на готовий фарфоровий і скляний посуд, і потім, прожарюючи в печі, отримували найтонший золотий візерунок. Стародавні індійці брали сплав міді і золота, і, окислюючи, видаляли мідь.

У ХIХ столітті винайшли гальванічний метод, при якому виріб покривають хімічними розчинами, пропускаючи через них електричний струм. На поверхні залишається шар золота. Досі ювеліри, і не тільки вони, використовують цей спосіб. Але вдома нам складно буде все покрити розчином і пропустити струм.

Ще один вид, званий «Хлорне золото» — у фарфорову ємність кладемо шматок золота, заливаємо «царською горілкою» (сумішшю кислот), і золото розчиняється, утворюючи таку собі «золоту водичку». У цю водичку вмочаємо ватку, спалюємо, і отримуємо золотий попіл — порошок золота. Насипаємо цей попіл на шматочок натуральної замші, капаем трохи оцту, і втираємо в будь-яку чисту поверхню. Це є золочення натиранням. Якщо вас не встигнуть вигнати з дому, ви будете вражені красою результату.

Види декоративного золота

Але все ж вдома краще використовувати менш екстравагантні способи — плівку, фарбу, пасту, аерозоль, лак, листове золото, поталь. Розглянемо більш докладно методи декоративної позолоти.

Саме, мабуть, відоме — це листове золото. До сьогодні фахівець, який називається майстром-золотобойщіком, використовував старовинні методи. Золото багаторазово то нагрівали, то розплющували спеціальними молотками, перекладали листи то пергаментом, то внутрішньою оболонкою бичачих кишок. (Від такого запаху теж можна померти!). Руками до листів, які після кожної операції тоншають, торкатися не можна, тільки пензликом, а руки в рукавичках. На виході з одного шматочка золота виходили тисячі золотих листочків. Навіть наполовину автоматизований процес, насправді дуже трудомісткий!

Зараз, звичайно, все роблять верстати з програмним керуванням на великих заводах кольорових металів, і на приватних підприємствах. Найцікавіше, що в процесі обробки 55% золота зникає, і тільки 45% залишається. У барвах, лаках, поталі, пасті, золота як такого немає взагалі. Але частинки металу є, і декоративні властивості збережені. І, наскільки я знаю, антикорозійні теж. Навряд чи простоїть комод, який сьогодні будемо прикрашати, сотні років на вулиці. Його просто вкрадуть, будуть любити і берегти.

Ми не будемо перевіряти. Ми будемо вчитися у золотих справ майстрів найкращим прийомам, і створювати нові шедеври. Фарбування фарбою з баночки, пастою, спреєм, лаком вже багато разів описувалося. Не будемо повторюватися. А робота з поталлю — найдоступнішою імітацією золота коштує того, щоб писати, читати і пробувати.

Матеріали та інструменти

Поталь — це сплав міді (12 частин) і цинку (2-3 частини). Неймовірно невагомі, теплі й ніжні шари фольги: золотої, мідної, бронзової, срібної. Такі не могли зробити люди, тільки ельфи. Тому, якщо у вас важкий стан духу — нічого не вийде, перевірено. Потрібно досягти легкості і світлості, тоді поталь слухатиметься, я майже не жартую. Наносити її можна на будь-яку тверду поверхню. Нам знадобляться ще наступні компоненти для роботи:

шелак, цапенлак або мордан — це 2 в 1, і клей і лак для поталі. Мордан просочує собою поталь, значно її зміцнюючи;

два пензлі, один для лаку, інший — для фольги. Пензлі беремо трохи менше і побільше;

спирт для знежирення;

трафарет на оракалі;

тоненькі х/б рукавички, на крайній випадок, будь-які, щоб не брати поталь руками — не пристане лак;

грунт можна використовувати, можна і ні. Краще всього якщо це буде боллюс (така собі глиниста паста), яку розчиняють на водяній бані з кроликовим клеєм і простою водою. Боллюс може бути білий, жовтий, червоний або чорний. Від нього залежить відтінок позолоти. Такий серйозний грунт зробить вашу роботу справжньою. Компоненти запитуйте в художніх магазинах;

кроликовий клей італійської фабрики Феррарі, що в Болоньї;

Позолота комода без грунту

Хід роботи спрощений, без грунту: вибираємо візерунок, визначаємо пропорції і кількість заходів. Вирізаємо його вручну, або, що набагато краще, несемо в рекламну фірму на флешці, де все дуже охайно виріжуть плоттером. Ватою, змоченою в спирті, протираємо поверхню, з якою будемо працювати. Вибираємо внутрішню частину трафарету, очищаємо його. Охайно і рівно клеїмо оракал на поверхню дерева, знявши попередньо підкладку.

Пензликом наносимо шелак, цапенлак або мордан. Кінчиком пензля ретельно і швидко проходимо всі вузькі місця. Клей-лак не повинен потрапити на оракал. Якщо таке трапилося, стираємо ватною паличкою, змоченою в спирті. Дуже обережно наносимо мордан, шар за шаром кілька разів. Роз’єднуємо листи поталі і накладаємо зверху так, щоб не було просвітів, і щоб не находили один на одного. Вирівнюємо, пригладжуємо пензликом, сухим і м’яким.

Залишаємо сохнути, від години до трьох, залежно від лаку і температури. Обережно знімаємо оракал. З ним зніметься зайва поталь. Прибираємо все зайве, нічого крім золота! Дивимося уважно, якщо є незакриті місця, наносимо лак, і шматочки поталі, сушимо. Приховуємо лаком — клеєм кілька шарів, сушимо. Покривати зверху і так просочену морданом фольгу потрібно для того, щоб вона не окислювалася і не темніла.

Позолота комода з грунтом

Хід роботи з грунтом: вибираємо візерунок, нехай він буде простіше для початку, без зайвих завитків, визначаємо пропорції і кількість заходів. Вирізаємо його вручну, або, що набагато краще, несемо в рекламну фірму на флешці, де все дуже охайно виріжуть плоттером. Ватою, змоченою в спирті, протираємо поверхню, з якою будемо працювати. У даному випадку поверхню потрібно зафіксувати горизонтально. Вибираємо внутрішню частину трафарету, очищаємо його. Охайно і рівно клеїмо оракал на поверхню, знявши попередньо підкладку. Олівцем обмальовуємо трафарет, знімаємо.

Готуємо грунт, виходячи з пропорцій: 300 грам боллюса + літр води + 100грам кроликового клею. Нагріваємо на водяній бані, і, підтримуючи в теплому стані, наносимо три шари саме менше. Кожен шар повинен добре висохнути. Наносимо лак. Клеїмо листи поталі, вирівнюючи і розгладжуючи. Сушимо, знімаємо зайве. На цьому етапі просунуті користувачі можуть включити елементи штучного старіння: продряпати, підфарбувати, набризгати. Далі наносим лак в кілька шарів, все, чи не правда, здорово?

Позолота дзеркала

На такий великій швидкості хочеться зробити ще й дзеркало під стать комода. Річ шикарна, але для неї доведеться купити:

клей для амальгамірування — він буває в капсулах, розчиняється водою на водяній бані;

шматок скла в майстерні;

все інше — як для набору без грунту. З лаків найкраще мордан підходить для скла.

Хід роботи: вирізаємо на плоттері малюнок, який покриє орнаментом всю поверхню скла. Скло миємо, знежирюємо, витираємо насухо, і збризкуємо чистою водою з пульверизатора. З оракала знімаємо підкладку, теж збризкуємо, проводимо долонею, щоб рівномірно розподілити вологу. Обережно наклеюємо на скло. Клеїмо трафарет тільки на вологе скло, до сухого плівка прилипає намертво.

Розправляємо, тут замість спеціального інструменту ракеля можна використовувати звичайну пластикову картку. Морданом охайно проходимо всі завитки. Покриваємо всю поверхню листами поталі. Висушуємо, знімаємо залишки непріклеєної фольги м’яким пенлем. Охайно зчищаємо все зайве, щоб чітко було видно візерунок.

Знімаємо оракал, на склі залишається золотий візерунок. Золото на склі краще виглядає, якщо лінії тонкі і витончені. Розчиняємо на водяній бані клей для амальгірування. Заливаємо скло розчином. Покриваємо суцільно листами поталі. Потім можна буде пройтися більш темним кольором фарби, створюючи ефект старовини, сушимо.

Зверху даємо один шар лаку і шар оракала під колір (купуємо його в рекламній фірмі) або кілька шарів лаку. Вставляємо в багет, отримуємо новонароджене старовинне дзеркало. Тут шар поталі після висихання продряпують, і заклеюють чорним оракалом. Виходить дивовижне венеціанське дзеркало, золоте і старовинне. У ньому особи відображаються, як ніби світячись. Варта річ, раджу зробити, якщо не знайдете клей для амальгірування, використовуйте хоча б епоксидку. Вона нітрохи не гірше, тільки працювати з нею складніше — густа і липка. Ось тільки два способи застосування дивного матеріалу, такого схожого на золото. Якщо ваші пальці вже сміливо працюють з найніжнішим матеріалом — експериментуйте безмежно.

Ваза з елементами позолоти

Якщо вам, наприклад, потрібно спорудити, за три хвилини вазу, головне мати під рукою поталь і двосторонній скотч.

Обполосуйте будь-яку посудину скотчем, зніміть паперову смужку. Загорніть пляшку в поталь або обкатайте пластівцями поталі. Притисніть, обережно пригладьте, зніміть зайве. І екстравагантна ваза — у ваших руках. Ще один майстер клас під назвою «позолота» пройдено, творіть і даруйте!

Мастер-класс: Золочение мебели сусальным золотом

Золочение – роскошь королей теперь доступна практически каждому

Золочение предметов интерьера и лепнины – один из наиболее востребованных сегодня способов превратить обычную вещь в настоящее произведение искусства. С позолотой интерьер всегда смотрится более роскошно и презентабельно.

История позолоты и золочения уходит своими корнями во времена Древней Индии, простирается через Ближний Восток до Египта с его известными гробницами фараонов. К слову в Древнем Египте носилки фараонов, сделанные из дерева, покрывались фольгой. Это делалось для того, чтобы продемонстрировать власть правителя. Весили такие носилки немного, а смотрелись при этом дорого. Данный способ позолоты находит широкое применение и в Киевской Руси с X-XI вв.

Пик популярности отделки интерьеров с помощью золочения лепнины припадает на период появления причудливого пышного стиля барокко. Золочение активно использовалось мастерами в работе с особняками, дворцами. Роскошь покоев королей всегда сопровождалась обилием золота, позолоты внешнего и внутреннего убранства.

Красиво выполненное золочение позволяет преобразить любой предмет интерьера, сделать его изысканным, неповторимым. Золото обладает столькими преимуществами сразу, скольким и не наделен не один другой материал, используемый в отделочных работах. И люди давно этим успешно пользуются, поклоняясь магии золота не одно столетие.

О значимости данного способа отделки говорит тот факт, что интерьеры дворцов знатных персон прошлых эпох, выполненные в стилях рококо, ампир, классицизм, барокко всегда украшались с помощью золочения.

При всей своей красоте золото — материал не из дешевых. В связи с этим в больших количествах его использовать нереально. Идеальной альтернативой стала золочение и позолота. Особенно активно она воплощается в жизнь на лепнине. Это делает интерьер особенно привлекательным. Кроме того, помещение с таким способом отделки смотрится весьма оригинально и необычно. С помощью золочения дорогой вид можно придать изделиям из обычного алебастра или гипса. Особенно выигрышно позолота смотрится на потолках просторных будуаров и залов. Золочение можно по праву считать одним из наиболее выразительных элементов декорирования интерьера.

Золочение стен, мебели, резьбы производится по самым различным технологиям, что в результате влияет на общий стиль позолоты. Существует глянцевое и матовое золочение, золочение с цветной тонировкой или патиной « под старину».

Элементы лепного декора можно наносить сплошным слоем или же тонко прорисовывать. Все зависит от общего стиля помещения и Вашего вкуса.

Золочение лепнины, да и золочение в целом представляет собой очень сложный, требующий кропотливой работы процесс, занимающий много времени. Поэтому доверить его выполнение лучше профессионалам своего дело. Наносить позолоту можно практически на все поверхности:

-покрашенные или отштукатуренные поверхности (нужна дополнительная обработка);

— лепнину из полиуретана, гипса;

— мебель, двери и т.д.

Сусальное золото представляет собой тонкие листы из чистого золота, предназначенные для покрытия поверхности. Название этого отделочного материала происходит от слова «сусоль» — лицевая сторона, лицо. Кстати сусальным называют не только листы из золота, но и из бронзы, алюминия, меди, серебра и т.д.

Благодаря некоторым свойства золота, срок эксплуатации предметов можно увеличить в несколько раз. К примеру, металл золочение защищает от коррозии, дерево – от гниения, другие материалы от разрушительных процессов. Позолота – надежное покрытие, защищающее предметы от агрессивного воздействия окружающей среды.

Среди многих потребителей бытует мнение, что золочение – удовольствие дорогое. Спешим рассеять ошибочное мнение. Все дело в том, что золото имеет свойство превращаться в тонкую пленку и находиться в таком состоянии не один десяток лет. Что позволяет значительно снизить расходы на покупку этого материала. Плюс ко всему современные технологии позволяют наносить позолоту без лишних расходов тонким, но при этом плотным слоем.

Команда профессионалов студии художественного дизайна V.I.P. Decor занимается позолотными работами любых видов и уровней сложности: серебрением, золочением, поталью, отделкой золотом всего лепного декора, сделанного из полиуретана (карнизы, пилястры, статуи, барельефы, полуколонны, карнизы, потолочные розетки), сусальным золочением.

*в галерее использовались работы декоратора Евгения Бакреева.